Запитання: Що таке спілкування ? Спілкуючись одне з одним , ми навіть не замислюємося , скільки факторів і нюансів впливають на цей процес . Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину , сприймаємо її , спілкуємося з нею за допомогою слів , жестів , інтонацій. Наприклад , від того , яке перше враження справить на нас незнайома людина , як ми побудуємо обмін інформацією , залежатиме успіх комунікацій. Спілкування ― це процес взаємодії між людьми , в якому відбувається обмін діяльністю , інформацією , досвідом , умінням й навичкам , результатами праці. Комунікація може бути не тільки засобом , але й метою . Кожному тією чи іншою мірою властива потреба спілкування . З одного боку , це жага до нових вражень , почуттів , знань. З іншого боку ― потреба поділитися з кимось власними переживаннями й думками. Спілкування відбувається у різних формах і за допомогою різних засобів . Воно може бути прямим ― у процесі безпосередніх контактів між партнерами ю Може бути і не прямим ― коли між учасниками спілкування існує певна просторово-часова дистанція . Що є головним засобом спілкування ? Так , мова . Важливими засобами є також мова міміки та жестів , яка доповнює слова Поряд із вербального комунікацію існує несловесне спілкування , тобто певна система знаків , що використовується під час взаємодії людей . До засобів такого спілкування належать: Жести ; Міміка обличчя ; Рухи тіла ; Контакт очей .
Специфічними засобами спілкування спілкування ( безсловесного ) є : плач ; сміх; кашель; вигуки. Невербальні засоби з'являються у людини від народження , розвиваються протягом її життя й зумовлені соціокультурним середовищем . Необхідно пам'ятати , що невербальне спілкування передає важливу інформацію . За його допомогою передаються емоції , ставлення співрозмовників одне до одного і до змісту розмови . Спілкуючись , пам'ятай , що найсолодшим є ім'я того , з ким ведеш розмову . Звертайся частіше до мелодії імені . В. Сухомлинський писав , що річ не стільки в тому , щоб уміти вимовляти ввічливі слова у потрібній ситуації , а в чуйності , в умінні відповідати на добро порухами своєї душі . Спілкування неможливе без дотримання культури поведінки. Сьогодні ми далі подорожуємо Країною Спілкування . Рівень комунікації залежить від характеру стосунків . Виділяють три рівні: Соціальний; духовний; Діловий. Духовний рівень ― це взаємодія , засобами якої є лише значення , а й смисли . Це співпереживання і взаємопроникнення суб'єктів спілкування у внутрішній світ одне одного , це , власне , розмова особистостей. Почуття кохання ― надзвичайно високий ступінь емоційно позитивного ставлення одного суб'єкта до іншого на духовному рівні спілкування . Кохаючи , людина прагне здійснити акт духовного єднання з іншою людиною , втілити в ній своє "Я" , збагнути її як особистість . Вербальне спілкування ― це спілкування за допомогою мовлення (слів) . При цьому типі спілкування (інформація) підсилюється інтонацією , логічним наголосом , паузою , гучністю голосу , швидкістю мовлення . Почнемо нашу подорож . Вам не обхідно створити свою цивілізацію . Ви ― її представники , які подорожують у Всесвіті .Ви прибули на планету Земля , де відбувається міжгалактичний конгрес науковців . На цьому конгресі вам необхідно : 1. Представити свою цивілізацію , вигадавши їй назву , положення у космосі , населення , закони спілкування , культурні особливості. 2. Визначити парламентарів цивілізації для захисту моделі Ми познайомилися із жителями цивілізації , дізналися , які закони спілкування існують . Увага! На нашу Галактику напали віруси ― слова-паразити , лихослів'я . Мова зникає ! Якщо не вжити термінових заходів , використовуючи закони спілкування , то комунікація у цивілізаціях щезне за 10 хв. Усім цивілізаціям потрібно об'єднатися і створити систему захисту від вірусів . Подумайте! Який найкращий захист? Бажаю успіху!
Палити не модно! Кожного року в грудні в більшості країн світу відзначають Міжнародний день відмови від паління. Він був встановлений американським онкологічним товариством в 1977 році . Хороший привід розпрощатися зі шкідливою звичкою!
Які кольори в моді? На думку експертів , осінь 2010-го і зима 2011-го будуть колоритно багатими , але перевагу при цьому потрібно віддавати натуральним відтінкам. Якщо зрівняти кольорові таблиці нинішнього і минулого сезонів , можна відмітить наступні зміни.
Яскраві сині кольори типу електрик здають позиції. Їх місце на модному олімпі займають приглушені синьоваті відтінки з додаванням сірого.
Ще популярнішими стають зелені кольори , особливо блідо-зелений , фісташковий , хакі і більш темний ― колір цукіні , броколі і м'яти. А ось ультра яскравий салатний і неоново-зелений популярністю більше не користуються .
В жовто – коричневій палітрі модними є натуральні відтінки маїсу , пшениці , пелюстків соняха , лісових грибів .
Припилені відтінки червоного приходять на зміну отруйно-червоним кольорами. Зараз популярні трав'яні і солодкі медові аромати. Перші підходять блондинкам , а інші ― людям з темним волоссям!
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ КОЛІР» Який ваш улюблений колір? Червоний — колір літа, гідності, лідерства. Найбільшу силу він має ввечері. Якщо людина вибирає цей колір, їй властиві такі якості: — сповнена життєвої енергії; — має почуття власної гідності; — відчуває себе всемогутньою, стає загрозою для слабшого; — нічого не відкладає на потім, все хоче мати зараз; — сильна духом; — високий рівень активності. Якщо людині до вподоби темно-червоний колір, то її життя без конфліктів і сварок. Синій — це колір спокою і холоду, пробуджує потяг до чистоти. Часто Діва Марія на іконах одягнена в синє. Темно-синій колір — це абсо-лютний спокій. Споглядаючи його, людина відпочиває. Якщо людина вибирає синій колір, то їй властиві такі якості: — врівноважена, почувається впевнено на новому місці; — вірний товариш, ніжний сім'янин; — має чутливе серце; —любить солодке (тому колись цукор-рафінад обгортали в синій папір). Синьому кольору віддають перевагу люди, схильні до повноти. А худорляві страждають від недостачі синіх променів, тому їм слід прийма¬ти ванни синього кольору. Якщо людина не сприймає синього кольору, це означає, що вона не задоволена особистим життям, людьми, що її оточують. Така людина метушлива. Діти, у яких низька успішність у школі, не сприймають синій колір. Синій одяг і сині меблі без інших кольо¬рів викликають депресію. Жовтий — це колір сонця. Люди, яким до вподоби цей колір, мають такі якості: — честолюбство; — потребують негайного підтвердження, що їх люблять, цінують, поважають; — живуть з надією на краще — оптимісти; — заздрісні. Зелений — це найспокійніший колір, не має навіть призвуку радості, смутку, емоцій. Він нічо¬го не вимагає, нікуди не кличе. Це задоволення собою. Око і душа спочивають на ньому. Люди, які вибирають зелений колір, мають такі риси: — впевненість і самовпевненість; — бажання досягти успіху; — вміння оцінити себе. Світло-зелений — означає бажання встанов¬лювати контакти, бажати зустрічі з іншими людьми, з чимось новим у житті. Оранжевий — створює гарне самопочуття. Символізує теплоту і процвітання. Це колір теп¬ла, вогню, волі й сили. Фіолетовий — тим хто вибирає його, харак¬терна: — схвильованість, приховані таємниці; — відсутність у житті надійності і цілеспря¬мованості; — імпульсивність, на них легко впливають інші люди; — схильність до меланхолії. Чим вищий рівень культури людини, тим менше він подобається. До настання статевої зрілості фіолетовий колір вибирають 73 % дітей. Серед дітей, які мають вади в розумовому роз¬витку, 83 % віддають йому перевагу. Сірий — межа між світлим і темним. Люди, яким до вподоби цей колір, — обережні і замк¬нуті, їм властиві співчуття до інших, безпроблемні стосунки в колективі. Білий — це початок, «чиста дошка», абсолют¬на свобода. Тому і плаття у нареченої біле, тому і білі квіти дарують лише двічі в житті: на весіл-ля і на похорон (початок нового стану душі). Чорний — межа, за якою зупиняється кольо¬рове життя. Це стійка позиція протесту, агре¬сивність, імпульсивність. Хто вибирає цей колір, той постає проти своєї долі, намагається бути сам її господарем, що часто призводить до тра¬гічності.
МЕДИТАЦІЙНА ВПРАВА «КОЛЬОРОВЕ ДОВКІЛЛЯ» Візьміть в руки кольорову смужку, кілька се¬кунд розглядайте її, а потім заплющте очі і в уяві збережіть цей колір, поступово поширте його в довкіллі. — Кому вдалося уявити це? — Кому частково це вдалося? — Кому перешкоджали інші кольори? Які? На початку важко відтворити в пам'яті пев¬ний колір. Перешкоджають інші кольори, часті¬ше — чорний. Після 8—10 днів роботи з'являть¬ся певні результати. Чорнота відступає. Сприймати світ у кольорі — це радість для людини, це позитивні емоції, це енергія сили, здоров'я та успіху.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «КОЛЬОРОВИЙ ТИЖДЕНЬ» Кожен день тижня має своє забарвлення. • Понеділок — зелений, • вівторок — червоний, • середа — оранжевий, • четвер — фіолетовий, • п'ятниця — синій, • субота — коричневий, чорний, • неділя — жовтий. Якщо ви знаєте, в який день народилися, той колір буде служити вам, як оберіг. Щоб захис¬тити себе від стороннього впливу, майте протя-гом дня на собі хоч ниточку того кольору, який сьогодні день. А ось порада астрологів. Якщо ви хочете уникнути неприємностей, то, лягаючи спати, уявіть, що ви огорнуті сяйвом кольору дня, в якому засинаєте, а над цим сяйвом — обо¬лонка кольору наступного дня. Наприклад, у неділю ви в жовтому коконі із зеленою оболон¬кою. Спробуйте — і ви значно поповните влас¬ну енергетику.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «КОЛЬОРИ В НАШОМУ ЖИТТІ» Колір має силу, вагу. Він може підвищувати або знижувати температуру в приміщенні. Чому? (Існують теплі і холодні кольори.) Теплі кольори Червоний (колір літа). Жовтий (колір сонця) — легкий, сяючий, зігріваючий. Цей ефект теплоти найкраще виявляється, коли дивитися на світ через жовте скло, особливо в зимові похмурі дні. Око радіє, серце переповнюється захватом, душа співає, відчуває теплий подих. Оранжевий (поєднання жовтого і червоного), тому зігріваюча сила більша від сили червоного і жовтого окремо взятих. Холодні кольори Синій (протипоказаний під час холоду). Зелений (омолоджує як фізично, так і мораль¬но). Бірюзовий (поєднання синього і зеленого, тому дуже холодний) його слід використовувати у гарячих цехах. Колір є основним фактором у будь-якій сис¬темі зцілення. Він необхідний для душі, як по¬вітря для тіла. Оздоровлення кольором Колір можна ввести в тіло через їжу, воду, дихання, шкіру. Шкіра має властивість вбирати колір, якого не вистачає організму. Це може відбуватись таким чином: 1. 10 хвилин хворий дивиться на певний колір. 2. Приймає ванни в кімнаті з кольоровими стінами. 3. Перебуває в кімнаті з кольоровими лампа¬ми. 4. За можливості оточує себе і в побуті, і на роботі певним кольором (шпалери тощо). Червоний колір лікує нирки, легені, шлунок. Синій — зменшує головний біль, безсоння, свербіж, зубний біль, кашель, опіки, запалення очей та інші запальні процеси. Чому? (Холодні тони, заспокійливий колір.) Жовтий — зміцнює нерви (несе позитивні магнітні потоки), лікує нирки, очищає від шлаків печінку, допомагає працювати мозку. Відсталі і занедбані діти краще навчаються в приміщені жовтого кольору. Зелений — знижує тиск, стабілізує емоції (створює відчуття задоволеності). Допомагає при безсонні. Омолоджує. Лікує серце, печінку, дихальні шляхи. Оранжевий — стимулює щитовидну залозу, зміцнює легені. Фіолетовий — лікує хвороби кісток, струс мозку, хвороби черепа, пухлини. Зважаючи на ці особливості кольорів, лікарські таблетки мають певний колір. Заспо¬кійливі таблетки — жовтого, апельсинового, тілесного кольору (але не червоного). Таблетки від безсоння — сіро-голубі, темно-вишневі. Таб¬летки від болю в шлунку — білі. Експеримент Діти впродовж 2 секунд дивляться на різно¬кольорові числа. Записують числа, які запам'я¬тали. Підсумок: краще запам'ятовуються ті чис¬ла, які записані улюбленим кольором, що відповідає дню, в який проводиться вправа. Отже, напрошується висновок, що для кращо¬го навчання бажано мати кольорові підручни¬ки. Якщо у дитини улюблений зелений колір, то й підручник нехай буде зелений (друкова¬ний зеленою фарбою). Поки що можна кори¬стуватися звичайними кольоровими закладинками. В школах західних країн більше прислухають¬ся до подібних порад науковців. Тому колір па¬перу, на якому пишуть, і пасти змінюють щомі¬сяця. У школах Німеччини діти пишуть на зе¬леному, червоному папері чорною пастою. В школах США — на білому папері зеленою, си¬ньою, чорною пастою; на червоному папері білою або ж зеленою пастою; на жовтому папері чорною пастою; на чорному папері жовтою пас-тою. В американських школах заборонені такі кольори: • білий — викликає втому, звуження очей (допускається лише біла стеля); • темно-жовтий до коричневого — пригнічує нервову систему, тому ним лікують психічно - хворих; • червоний — збуджує нервову систему, тому діти припускаються багатьох помилок; • блакитний — погіршує настрій (допускаєть¬ся лише в початковій школі). Схуднення і збільшення ваги визначається не лише якістю їжі, а й кольором посуду, в якому знаходиться їжа. В американському університеті Дж. Ботконса дослідили: яскраво-червоний, жов¬тий, оранжевий колір посуду підсилює апетит, тобто людина вживає більше їжі, ніж це потрібно організму. Блакитний, зелений знижує апетит, заспокоює. Блідо-зелений, блідо-рожевий, тем¬но-блакитний, темно-зелений взагалі пригнічу¬ють апетит. Білий колір підвищує смак їжі. Тому скатертини переважно мають білий колір. їжа в синьому та зеленому посуді здається завжди хо¬лоднішою. Першим, хто почав вивчати психоло-гію кольорів, був Гьоте. Він показав, що кольори не виділяються у всіх народів. Так, у Новій Гвінеї Існували назви лише білого і чорного кольорів, в Сомалі і Габої — білий, чорний і червоний, а в Новій Зеландії існувало аж 100 назв відтінків чер¬воного кольору. Кожен народ має свій властивий йому колір: німці — сірий, англійці — чорний, французи — світло-сірий, іспанці й італійці — світло-жов¬тий. Голосні звуки нашої мови теж мають певний колір: а — білий, є — жовтий, і (й) — червоний, у — коричневий, о — сірий. Звуки музики теж зафарбовані в певний колір: ля — темний, до — білуватий. У 1910 році видатний композитор Скрябін створив кольоромузику (при звучанні кожної ноти засвічувався відповідний колір). Лише у 1917 році це відкриття визнав увесь світ. Фахівці, дослідивши творчість видатних му¬зикантів, дійшли висновку, що музика має пев¬не забарвлення: • Твори Бетховена — синього кольору; • Мендельсона — світло-рожевого; • Шумана — зеленого; • Чайковського — блакитного; • Прокоф'єва — золотисто-коричневого.
Мій вибір Що означає правильний вибір професії? Вибір професії ― це усвідомлене визначення людиною сфери діяльності , яку вона прагне опанувати й довгий час нею займатися. Це один із найважливіших етапів на життєвому шляху. Адже , обираючи професію, особистість насамперед визначає своє місце в житті . Від вибору майбутньої професії залежить подальше успішне самоствердження й розвиток індивідуальності , можливість реалізації творчого потенціалу . Улюблений фах допомагає розкрити найяскравіші сторони особистості . Давньогрецький філософ Платон говорив : "Пізнай себе і роби свою справу ". Одним із головних питань становлення особистості в юнацькому віці є питання "Ким бути?". Часто вирішити таку проблему допомагають поради сторонніх людей , вплив моди , колективу . Однак у цьому випадку вибір професії найчастіше ― нелогічний , необґрунтований. Наслідок ― марно витрачені студентські роки , робота , що не подобаються , розчарування в житті, нереалізованість здібностей , талантів , потреб . В основі вибору фаху має лежати професійне самовизначення . Аби уникнути помилок , слід опанувати метод аналізу професії , що є складовою моделі професійного самовизначення особистості . Формула моделі професійного самовизначення : "образ Я" + світ професій + практична проба сил . Відомо: аби обрати справу , що цілком відповідає потребам , інтересам , прагнення , а також фізичним можливостям , які розкривають у процесі трудової діяльності , і перш ніж знайти себе у праці , необхідно пізнати себе , вивчити світ професій , варіанти одержання освіти і професійного зростання. В основі професійного визначення має лежати принцип урахування вікових потреб та індивідуальних здібностей конкретної особистості.
