Каталог статей

РОЛЬ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ

В САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Тренінг для старшокласників

Емоції — це регулятор моральної поведінки. Якщо людину довго нічого

не турбувало, не тривожимо, вона починає відчувати справжній емоційний голод,

що природно має  свій прояв. Це добре відоме всім, наприклад, відчуття нудьги.

Емоційний  голод не просто неприємний  — він заважає нормальному розвитку

організму в дитячому віці  і згубно впливає у зрілому.

Як ми реагуємо на негатив навколо нас? Можна реагувати по-різному.

Є варіанти, коли  концентрується  увага на помилках і невдачах, образливих

словах і злості. Цей спосіб спілкування  дуже поширений у сучасному світі.

Люди, які  концентруються  на негативі, потім самі починають створювати негатив

навколо себе.

 

Якщо до вас приходять приємні думки,  ви  почуватиметеся   щасливим.  Якщо приходять сумні думки, почуватиметеся нещасним.  Якщо думатимете про поразку,  то обов'язково зазнаєте її.  Якщо будете себе постійно  жаліти,  то станете скиглієм — вас  почнуть уникати.  Наше життя  таке, як і  наші думки.

 

                 Мета тренінгу:

•            дослідження психологічних проблем учасників групи та допомога в їх вирі­шенні;

•            поліпшення суб'єктивного самопо­чуття та зміцнення психологічного здо­ров'я;

•            вивчення психічних закономірностей, механізмів та ефективних способів  

           міжособистісної  взаємодії для ефективного спілку­вання з людьми;

•            усвідомлення необхідності  використання  «різної енергії» у різних ситуаціях.

                  Основні завдання тренінгу:

•            розвивати вміння емоційної та поведінкової   саморегуляції;

•            сприяти оволодінню навичками релаксації та управлінням м’язовим тонусом;

•      допомогти учасникам отримати особистісний досвід переживання змінених станів сві­домості і його практичного використання;

•      робота з ресурсними станами.

Хід тренінгу

Вступ (35—40 хв)

Знайомство учасників тренінгу. Презента­ція (5 хв)

Учасники називають своє прізвище та ім'я, рід заняття, хобі.

Оголошення мети і завдання тренінгу

Вивчення та аналіз очікувань учасників тренін­гу. Вправа «Що чекаєте від тренінгу?» (10 хв)

Роздаються картки за кількістю учасни­ків групи, на яких написано: «Я чекаю від тренінгу:

1.

2.

3.

4.

Учасникам тренінгу пропонується закін­чити речення на картках, не обдумуючи, написати відповідь.

Визначення норм групи. Вправа «Правила групи» (5 хв)

Тренер пропонує правила пояснює їх  (якщо потрібно), вислуховуються  пропозиції  членів групи.

1. Постійність. (Кожен учасник  працює  від початку до кінця).

2. Принцип роботи  «тут і зараз». (Сприяє рефлексії учасників,умінню зосереджувати  увагу на собі, своїх думках і почуттях, розвиток навичок самоаналізу).

3. Щирість і відвертість. (Сприяє отриманню  іншими учасниками чесного зворотного зв'язку, який включає механізм самопізнання + міжособистісну взаємодію.)

4. Активність.

5. Право говорити «ні».

6. Слухати, не перебиваючи.

7. Конфіденційність. (Усе, про що говориться у групі, не повинно виноситися за  її межі.)

8. Принцип «Я». (Самопізнання, самоаналіз, рефлексія: «Я відчуваю…», «Мені здається»).

9. Не оцінювати.

10.Звертатися на ім’я.

10.Вимикати телефон.

 

ВПРАВИ ДЛЯ «РОЗІГРІВУ»

Вправа «Вам повідомлення» (10 хв)

Вправа проводиться по колу. Кожному учаснику пропонують передати привітання члену групи, який сидить  навпроти. Це пові­домлення передається  через  учасника, який сидить ліворуч.

 

Вправа «Автопортрет» (10 хв)

 На аркуші паперу А4 кожен учасник повинен намалювати автопортрет кольоровими  олівцями. Малюнки підписуються зі зворотної сторони. Потім збираються. Ведучий по черзі відкриває роботи для визначення автора.

Варто зауважити  конкретний чи передає емоційнжі ції залежать від наї стану, в якому ми

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

гол 20 хв)

Міні-лекція «Що Емоції (з лат. етоуео — приголомшую, хвилюю ) — психічне відображення у формі

безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ і ситуацій, зумовлено­го ставленням їх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта.

Емоційність — особистісна властивість, яка характеризує схильність до швидкого та яскравого прояву емоцій. Вона відображає внутрішню поведінку особистості. Емоцій­ність проявляється у зв'язку з такими діями чи результатами, які пов'язані з мотивами, виступаючи суб'єктивною формою вира­ження значимих і актуальних потреб осо­бистості.

Зигмунд Фройд уважав, що ми — насам­перед істоти не раціональні, а керовані мо­гутніми емоційними силами, походження яких часто не усвідомлюється. Емоції — за­сіб порятунку від стану напруження і засіб досягнення стану задоволення.

Альфред Адлер поділяв емоційний стан на частини: одна, яка не пов'язана із сус­пільством і стосується досягнень індивідуаль­них цілей, інша — пов'язана із суспільством і сприяє соціальній взаємодії. Не пов'язані з суспільством емоції, такі як гнів, страх, ізольованість, спрямовані на позитивні змі­ни у житті людини, за рахунок інших людей. Вони є результатом відчуття невдалого життя й особистішої неспроможності.

Емоції призначені мобілізувати сили індивіда на те, щоб зробити ще одну нову спробу. Пов'язані з суспільством емоції со­ціально орієнтовані, як, наприклад, бажання розділити нашу радість і наш сміх з іншими. Емоція симпатії є «чисто прояв соціального інтересу», вона показує, наскільки силь­но ми можемо бути прихильними до інших людей.

Нездатність людини повністю відчува­ти задоволення нерідко пробуджує почуття гніву та злості. На основі принципів терапії Райха, спочатку треба подолати подібні нега­тивні емоції, а потім можна повно і глибоко переживати позитивні емоції, які лежать в основі будь-якої негативної емоції.

 

Курт Левін пише: «Що більше діля­нок власної сфери особистості включено, то з більшою вірогідністю вона реагувати­ме на події». На його думку, саме емоції в кожному конкретному випадку обумовлені темою, яка в подібній ситуації переважає в соціальній групі, до якої належить конк­ретна людина.

Отже, емоції є соціально обумовленими.

Емоції бажані для нас і не тільки як ре­гулятор моральної поведінки. Якщо людину довго нічого не турбувало, не тривожило, вона починає відчувати справжній емоцій­ний голод, що природно має свій прояв. Це добре відоме всім, наприклад, відчуття нудьги. Емоційний голод не просто непри­ємний — він заважає нормальному розвитку організму в дитячому віці і згубно впливає у зрілому віці.

Як ми реагуємо на негатив навколо нас? Можна реагувати по-різному. Є варіанти, коли концентрується увага на помилках і невдачах, образливих словах і злості. Цей спосіб спілкування дуже поширений у су­часному світі. Люди, які концентруються на негативі, потім самі починають створю­вати негатив навколо себе.

Але дослідження показали, що в будь-яких негативних діях завжди є щось позитив­не. Емоційна реакція на невдачу може бути більшою мірою змінена доречною похвалою чи змінами у соціальному середовищі.

Маслоу наголошував, що для самоактуалізації важливі позитивні емоції. Він закликав своїх колег серйозно досліджувати вплив на людину емоцій щастя, радості, внутріш­нього спокою. Він вважав, що негативні емоції, внутрішнє напруження та конфлікти забирають енергію індивіда і не сприяють його ефективному функціонуванню.

 

ВПРАВИ, ОРІЄНТОВАНІ НА РОЗШИРЕННЯ УЯВИ ПРО ЕМОЦІЇ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМИ ФІЗИЧНІ СТАНИ

Вправа «Покажи свій стан» (5 хв) Група учасників стає в коло. По черзі кожен з учасників показує свій внутрішній стан. Група має повторити за ним.

Вправа «Спонтанний малюнок» (10 хв)

Заплющте очі, розслабтеся. На аркуші па­перу А4 простим олівцем, не розплющуючи очей, дайте волю своїй руці, вона сама буде вимальовувати на ньому все, що у вас зараз на душі. Це може бути щось конкретне або зовсім абстрактне. Головне — слухати свою руку. Незалежно від вашої свідомості, всі болі, переживання, страхи, радості та надії мають проявитися на папері.

Після закінчення роботи погляньте, що у вас вийшло. Спробуйте проаналізувати, на що це схоже, пригадайте свої емоції під час виконання завдання, які асоціації викли­кають окремі елементи малюнка.

 

Вправа «Гнів» (10 хв)

Не озвучуючи назву вправи, запропонува­ти учасникам зробити поступовий ланцюжок фізичних дій: лягти на килим, зігнути ноги в колінах, тупотіти ногами в підлогу, коло­тити повітря кулаками, повертати голову в різні боки, говорити: «Не хочу, не буду».

Радість і збудження приходить не від усвідомлення причини дії, а від незвичайно­го сценарію поведінки, перебування за рам­ками дозволеного виховання стереотипів.

Після проведення вправи учасникам про­понують поділитися своїм досвідом, як по­долати гнів.

Вправа «Плач — сміх» (10 хв)

У центрі кімнати треба зробити два кола. Внутрішнє коло («коло плачу») і зовнішнє («коло сміху»). Потрібно, не замислюючись, увійти в одне з кіл і вголос заплакати або за­сміятися. Уже через хвилину зупинити плач або сміх. Якщо ви дійсно заплакали, потріб­но швидко перейти в інше коло, не давати собі залишитися в такому стані.

Вправа «Малюємо свій страх» (5—10 хв) На аркуші паперу А4 простим олівцем намалюйте свій страх, а потім спробуйте висміяти його. Будьте максимально вільни­ми у своїх фантазіях.

Під час виконання цієї вправи ви по­збавляєтеся ваших негативних настановлень. Після проведення вправи учасникам пропо­нують поділитися своїм досвідом, як подо­лати страх.

Вправа «Мама — тато» (10 хв)

Із групи учасників призначається «дити­на», «мама» чи «тато».

Ні «дитина», ні інші учасники не зна­ють, хто буде «мамою», хто «татом» (ведучий може торкнутися рукою до того, хто буде «мамою» чи «татом», проходячи за спинами учасників).

Завдання кожного з учасників — дивити­ся на «дитину», з любов'ю знаходити в ній нові подробиці, думати про неї, ніби від вас залежить усе позитивне в житті «дитини». Усі учасники — «мами» і «тата», але є два «дійсних», призначених ведучим.

Вправа «Малюємо свою радість» (10— 15 хв)

На ватмані простим чи кольоровими олів­цями учасники малюють свою радість. Після завершення роботи иііімви прикріплюється на дошці. Учасники обговорюють, коменту­ють намальоване.

Вправа «М'язова та зорова релаксація»(10 хв)

Перегляд DVD диску на вибір («Ко­ролівський ліс», «Лісове джерело», «Баланс життя»).

Учасникам групи пропонують розсла­битись і прислухатися до свого фізичного та емоційного станів.

Вправа «Шляхи виходу з емоційного стре­су» (10 хв) (робота у групах)

Вправа проводиться піл музичний су­провід.

Кожній групі пропонується проаналізу­вати і вибрати найрезультативніші шляхи виходу зі стресових станів.

Усі пропозиції записуються, а потім об­говорюються колективно.

Притча

Мудрець перевивав своєму учню всі таєм­ниці буття. Це тривало багато років. Одного разу учень вирішив перевірити мудреця, на­скільки той мудрий.

Тоді учень підійшов до вчителя зі стисну­тими долонями, в яких був живий метелик, і запитав:«У мене в руках живе чи мертве?». Учень вирішив, що якщо мудрець скаже, що живе, він стисне долоні, й метелик по­мре. Якщо скаже, що мертве, — він розкриє долоні, й метелик полетить.

Відповідь мудреця була такою: «Усе у твоїх руках».

ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА

(15-20 хв)

Аналіз інформації, яка допомагає у реаль­ному житті

         Вправа «Уявна подорож»

Зворотній зв'язок щодо проведеної роботи

         Вправа «Подарунок»

Членам групи по черзі пропонується по­дякувати за роботу й подарувати кожному учаснику щось нематеріальне (це може бути зірочка з неба, талант, схід сонця тощо), тобто що не можна покласти у кишеню, але можна взяти із собою і залишити в собі.

                   Прощання

         Вправа «Оплески»

Учасникам пропонується стати в коло. Аплодувати всім разом. Оплески — це сим­волічна форма подяки.

Список літератури

1.Бурлачук Л. Ф., Грабовская И. А. Основы психотерапии. — К.: Ника-Центр, 2001.

2.Грачева Л. В. Эмоциональный тренинг. — СПб.: Речь, 2004.

3.Грецов А. Тренинг общения для подрост­ков. — СПб.: Питер, 2007.

4.Евстихов О. Практика психологичного тре­нинга. — СПб.: Речь, 2004.

5.Лесли Рай. Развитие навыков тренинга. — СПб.: Питер, 2002.

6.Л ютова Е. К., Монина Г. Б. Тренинг эффек­тивного взаимодействия с детьми. — СПб., 2001