ФОРМУЛА УСПІХУ НА ІСПИТАХ
ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ 9, 11 КЛАСІВ Мета: формувати у школярів емоційно-позитивне ставлення до іспитів, навички саморегуляції в напружених ситуаціях, роз¬вивати вміння організувати самоосвітню діяльність в період підготовки до іспитів, здібності налагоджувати правильний тон спілкування з педагогами в іспитовій си¬туації.
План заняття 1. Вступне слово ведучого В перекладі з латинської, іспит озна¬чає випробування. І справді, коли здаєть¬ся іспит випробуються найрізноманітніші риси людини — від ораторської майстер¬ності та мистецтва пантоміми до якостей пам'яті та вміння зберіга¬ти спокій, впевненість у своїх силах. Найбільшою проблемою в іспитаційній ситуації стають наші хви¬лювання. Гормон, який виділяється в момент, коли людина відчуває страх, впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні, сту¬денти на іспитах по¬вністю забувають вивче¬ний матеріал. Однак, хоча цей гормон складно піддається впли¬ву, управу можна і на нього знайти. Навички емоцій¬ної саморегуляції, інфор¬мація з оптимальної підготовки та поведін¬ки під час іспиту — це питання, яким при¬свячена наша сьогоднішня зустріч. Вони зможуть полегшити тягар ударів іспитів по вашій нервовій системі та допомогти досяг¬ти успіхів.
2. Вправа «Асоціації» Робота в колі. Зверніться до вашої підсвідомості — назвіть слова-образи, які виникають у вас, коли думаєте про іспити. Асоціації учнів записуються на дошці.
3. Розповідь Як бачимо, ваші асоціації, пов'язані з тривогами, непевністю у своїх силах, ба¬ченням іспиту, як боротьби між могутнім та грізним екзаменатором з однієї сторо¬ни та слабким учнем, тобто вами, з іншої. Дуже важливо змінити цей настрій на кон¬структивний, спрямований на плідну підго¬товку до іспиту та успіх на ньому. Існує кілька способів досягти цього. Важливо перейти від сприйняття «екза¬менатор зі своїм питання проти мене» до образу «ми з вчителем проти питання», ду¬мати не про оцінку, а про тему бесіди, гово¬рити так, наче ви зустрілись з досвідченим, який присвятив своє життя вивченню цих питань старшим колегою. Як тільки у вас з'явиться таке щире ставлення до педаго¬га, ситуація іспиту чарівно зміниться. Для того, щоб змінити своє самопочуття на іспиті від тривоги до впевненості спро¬буйте створити в своїй свідомості образ ус¬піху: чітко уявляйте його. Ви впевнено відповідаєте, у вас світла голова, ви говорите логічно, аргументова¬но, наводите цікаві приклади, вчитель вам посміхається, вам та йому подобається ця відповідь, ви відчуваєте радість та задоволення. Використовуєте для самонавіюван¬ня хвилини переходу від сну до пробуджен¬ня, відрізок часу, коли свідомість виходить з стану дрімоти, але очі ще заплющені. В день іспиту можна уявити себе туго стягнутою пружиною, в якій спресовані ваші знання, здібності, ваша праця, зали¬шається в потрібний момент все це звільнити. Якщо ваші хвилювання заважають вам, уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що іспит — це лише іспит, знайдіть слова для аргументованої критики паніч¬них думок.
4. Практична вправа Спробуйте переконати себе за такою схемою:
Я успішно складу всі іспити тому, що... Я успішно складу всі іспити навіть, якщо... Я успішно складу всі іспити не зважаючи на... Я успішно складу всі іспити так, що... Я успішно складу всі іспити завдяки... Я успішно складу всі іспити так само, як і... Я успішно складу всі іспити разом з ... Я успішно складу всі іспити спираючись на... Я успішно складу всі іспити бо прагну... Можливо, ці висловлювання стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до іспиту.
5. Складання пам'ятки «Як найкраще запам'ятовувати матеріал?» Робота в групах. Розподіл учасників на 4 групи за пози¬тивними асоціаціями, наприклад: повто¬рення, цікаве запитання, добрий вчитель, гарна оцінка тощо. Групи отримують тек¬сти, розрізані на частини. Завдання: як¬найшвидше зібрати текст, прочитати та стисло сформулювати рекомендації «Як найкраще запам'ятовувати матеріал?», до¬повнюючи їх своїми вдалими прийомами.
ЯК НАЙКРАЩЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАТИ МАТЕРІАЛ Пропонуємо кілька прийомів, за допомо¬гою яких можна краще запам'ятати на¬вчальний матеріал. 1. Магічна сімка Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничім ореолом. Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба сім разів відміря¬ти і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, «сім чудес світу». Та й семиденний тиждень на¬вряд чи випадковий... Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам'яті. За умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в се¬редньому сім об'єктів. Причому сім літер за¬пам'ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз. Тому. якщо обсяг матеріа¬лу, котрий треба запам'ятати, дуже вели¬кий, краще поділити його на змістові урив¬ки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою. Адже для запам'ятовування одного ре¬чення, однієї думки, в якій міститься зміст двосторінкового тексту, потрібний по¬рівняно однаковий обсяг пам'яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже нате, коли б вам довелося носи¬ти ваші гроші в гаманці, який може вмісти¬ти тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».
2. Шукайте зв'язки Любителі детективів знають, що досвід¬чений сищик не поспішає одягати наруч¬ники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв'язки злочинця, ви¬явити ватажків. Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам'ятати складний текст, не розібрав¬шись в його внутрішніх зв'язках, не зрозу¬мівши хід міркувань автора. У матеріалі можуть бути такі зв'язки: а) змістові: текст, в якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, за¬пам'ятовується порівняно легко. Через те з самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв'язки між абзацами, параграфами, розділами; б) структурні: психологічні експери¬менти показали, що під час запам'ятову¬вання логічно не пов'язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значен¬ня має їх розміщення на аркуші, об'єднан¬ня в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюй¬те, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.
3. Використовуйте асоціації Прийоми довільного запам'ятову¬вання можна поділити на дві групи: а) побудовані на виявленні внутрішніх зв'язків, які є в матеріалі, що запам'ято¬вується; б) побудовані на внесенні ззовні в мате¬ріал, що запам'ятовується штучних зв'язків. Останні називають мнемонічними і за¬стосовують тоді, коли важко виявити внут¬рішню структуру матеріалу. Розглянемо два мнемонічні прийоми: локальної при¬в'язки і словесних посередників. Метод ло¬кальної прив'язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об'єктів, що запам'я¬товуються, другого ряду—опорного, який складається з добре знайомих об'єктів або таких, що легко запа¬м'ятовуються. По¬слідовність об'єктів в опорному ряду органі¬зована так, що жорст¬ко визначено порядок їх переліку. На прак¬тиці таким опорним рядом може бути по¬слідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім ви¬користовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам'я¬тати. Такий спосіб полегшення запам'ятову¬вання давній — йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Рап¬том його викликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, — будинок, де він щойно бенкетував, розва¬лився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де приходив бен¬кет. Відразу в його пам'яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які остан¬ки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив'язки використовува¬ли Цицерон. Джордано Бруно та багато інших видатних людей. Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв'язків •— подивіться на¬вколо. Уявивши в пам'яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте його, тому що одержані враження мають влас¬тивість відновлювати одне одного.
4. Як повторювати? Що краще — ще раз прочитати текст, чи спробувати переказати його своїми слова¬ми? В одному експерименті, присвяченому вивченню пам'яті, студентів поділити на чотири групи. У першій уривок тексту чи¬тали двічі і двічі переказували, у чет¬вертій — тільки раз і тричі переказали. Зміст тексту найкраще запам'ятали сту¬денти четвертої групи, найгірше — пер¬шої. Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам'ятовуванню, ніж багаторазове читання, оскільки це ак¬тивна організована робота. Взагалі, будь-яка аналітична робота з текстом сприяє кращому його запам'ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаход¬ження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу тощо. Групи доповідають, коментують, по¬рівнюють з наступним висновком: «Вели¬кий текст потрібно розробити не більше ніж на сім частин, пов'язати їх між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи за наве¬деною схемою».
5. Інтелектуальна гра «Як поводити¬ся на іспиті?» Робота в групах. Розподіл учасників на З групи за трьома позитивними установка¬ми: знання, впевненість, успіх. Кожна гру¬па отримує картку із завданням: 1) оберіть правильний варіант відповіді; 2) завершіть вислів; 3) визначте, де правильне висловлювання, а де — ні. Група обговорює завдан¬ня 3—5 хв і виступає зі своїм варіантом. Інші учасники доповнюють, сперечаються, слухають коментарі ведучого.
«Під час іспиту» Оберіть правильний варіант відповіді; 1. Якщо екзаменатор перебиває вас і каже те, що ви й самі знаєте, слід: • витримати паузу, уважно вислухати екзаменатора; • говорити швидко і впевнено; • кивати головою, показуючи, що вам це добре відомо; • перебити екзаменатора, закінчивши відповідь самостійно. 2. Графіки, схеми: • варто намалювати в процесі підготов¬ки до відповіді; • не варто використовувати в усній відповіді; • слід зобразити під час відповіді. 3. Якщо той, хто відповідав перед вами, був не в ударі і його оцінка низька, варто: • продемонструвати прямо протилеж¬ний стиль відповіді; • відповідати так само, як попередній. 4. У викладачів є стереотип «першими ідуть відповідати відмінники»: • так; • ні; 5. На початку відповіді важливо: • звернути на себе увагу; • почати чітко і голосно відповідати; • налагодити контакт з екзаменато¬ром; • створити відповідну атмосферу для відповіді. 6. На іспиті важливо виглядати: • модно; • привабливо; • серйозно. 7. У екзаменованого на іспиті має бути вигляд: • впевненої у собі люди¬ни; • невпевненої; 8. Для того, щоб змен¬шити своє хвилювання, варто: • обмежити візуальний контакт з викладачем, ди¬витися на аркуш із записа¬ми; • вдихнути кілька разів глибоко, повільно видихну¬ти, стабілізувати дихання; • якщо руки видають хвилювання, вар¬то сховати їх під стіл. 9. Відповідати слід: • рівним, монотонним голосом; • використовуючи різні інтонації діало¬гу з екзаменатором. 10. Про критичне ставлення до вас гово¬рять такі жести: • відхилення корпусу тіла від вас; • підборіддя спирається на долоню; • голова нахилена у бік того, що відпо¬відає.
«Готуємось до відповіді» Завершіть вислів: 1. Для того, щоб сторінка підручника чи конспекту, за яким ви готувалися до іспи¬ту, виникла перед очима треба... 2. Відповідь краще почати з питання, яке... 3. Насамперед при підготовці до відповіді варто записати... 4. Якщо ви вже закінчили підготовку і точно знаєте, що більше нічого не згадає¬ те, то... 5. Якщо ви сумніваєтесь у точності яки¬хось фактів, деталей, цифр, то...
«Правильно — неправильно» Визначте, де правильне висловлювання, а де —хибне: • ставлячи додаткові питання, екзаме¬натор бажає уточнити ваші знання, з ме¬тою підвищити вже отриману вами оцінку; • якщо у викладача інший підхід до вис¬вітлюваних вами питань, варто лишитися при своїй точці зору і доводити свою правоту; • якщо викладач робить зауваження, то варто показати, що ви відразу зрозуміли його сутність: «Так, саме так, тому, що...»; • на уточнювальні запитання варто чесно відповісти: «Не знаю», якщо це так і є. • якщо запитання екзаменатора вам не зрозуміле, варто поставити у відповідь уточнювальне запитання.
6. Рольова гра «Складаємо іспит» Один представник з кожної групи тягне екзаменаційний білет і готується до від¬повіді (в цей час група обговорює запитан¬ня завдання інтелектуальної гри «Як пово¬дити себе на іспиті?»).
Приклади білетів: БІЛЕТ №... Розкрийте особливості історичного роз¬витку африканського племені Бумба-Юмба. БІЛЕТ №... Назвіть характерні особливості виведен¬ня курчат бройлерів в умовах Півночі. БІЛЕТ №... Схарактеризуйте особливості діяльності Попа, у якого був собака?
Ваші товариші зараз продемонстрували свою ерудицію, впевненість, уміння творчо підійти до екзаменаційної ситуації, логіч¬но та послідовно розкрити питання. Оскільки ви спостерігали за ними, з по¬гляду екзаменаційної комісії, ви можете порадити їм та собі як поводитися на іспиті для того, щоб досягти успіху.
7. Тестування Індивідуальна робота. Тест передекзаменаційного самопочуття (Болтівець С.С. Оцінка референтної психогенності / /Практична психологія та соціальна робота. —2004. —№ 9. —С.52—54). 1. Я хочу, щоб день іспиту: а) швидше настав, і тоді я повною мірою виявлю, на що я здатний; б) нарешті минув, як страшний сон; в) був для мене як і всі інші дні, бо це для мене нічого не змінює. 2. На іспиті я відповідатиму: а) з аркуша, щоб не збитися; б) дивлячись екзаменатору прямо у вічі; в) краєм ока поглядаючи у написане, як диктор телебачення. 3. Яке б питання мені не випало, я буду: а) говорити з незворушною впевненістю; б) добре обдумувати кожне слово, щоб зберегти послідовність викладу; в) намагатись «прочитати в очах» екза¬менатора, як моя відповідь вплине на оцін¬ку. 4. Наближаючись до екзаменатора для відповіді, я: а) більше зосереджусь, щоб втримати у пам'яті увесь хід відповіді; б) посміхнусь екзаменаторові щоб йому приємніше було мене вислуховувати; в) намагатимусь зручніше сісти, поклас¬ти написані аркуші, щоб вгамувати своє хвилювання. 5. До початку відповіді я: а) перегляну написане; б) утримуватиму в пам'яті початок пер¬шої фрази; в) думатиму про те, як оцінять мою відповідь. 6. Я говоритиму: а) у швидкому темпі, щоб мою думку не перебили додатковим запитанням; б) у середньому темпі, з паузами, бо будь-яке запитання викличе у мене «спортивну злість» і тільки підштовхне мислення; в) як уже доведеться, бо це залежатиме від питання, яке я витягну. 7. Коли я думаю про іспит, у мене: а) «смокче під лопаткою»; б) з'являється бажання показати, що я справді вчив матеріал; в) виникає панічний страх, який мені важко подолати. 8. Я вважаю, що в день іспиту почувати¬мусь: а) працездатним і витривалим; б) напруженим, але здатним впоратися із завданням; в) втомленим і розбитим. 9. Я готовий чекати своєї черги відпові¬дати: а) хоч до кінця іспиту; б) хвилин 15—20; в) у межах години. 10. Я уявляю екзаменатора: а) похмурою і неприступною людиною; б) людиною, що може зацікавитися моєю відповіддю; в) байдужою людиною, що навряд чи вирізнить мене серед інших.
Оцінка результатів відповідей за тестом(бали додають)
Номер твердження
Варіант твердження а б в 1 0 2 1 2 2 0 1 3 0 1 2 4 1 0 2 5 0 1 2 6 1 0 2 7 1 0 2 8 0 1 2 9 0 2 1 10 2 0 1 • Менше 10 балів. Ви завчасно зуміли себе мобілізувати і передчуття екзамена¬ційного напруження тільки бадьорить вас, викликає приплив нових сил. Ви володієте собою і це додає вам упевненості. Ваш настрій може справити приємне вражен¬ня на екзаменатора. Але не перестарай¬тесь, щоб ваш піднесений настрій не був сприйнятий як пустотливі пестощі, не¬ сумісні із серйозністю екзаменаційної про¬цедури. Підтримайте свій мажорний настрій, не даючи йому згаснути через якусь дріб'язкову випадковість. Ваша пра¬цездатність у поєднанні з терплячістю й витривалістю сприятимуть успіху. У відпо¬відях намагайтесь уникати поверховості й загальних фраз. • Від 11 до 20 балів. Передчуття екзаме¬наційного напруження, звичайно, малоприємне для вас. Але невелика тривога зму¬шує зосередитись і посилює почуття відпо¬відальності. Безумовно, ви зможете виклас¬ти вивчене в логічній послідовності, чітко й виразно. Вам треба добре обміркувати те, що говоритимете, тому що найкращим спосо¬бом для цього буде виклад розширених тез на кожне запитання. Не завадить записа¬ти окремі думки, висловлювання, цитати, дати, накреслити схеми. Звичайно, ви па¬м'ятатимете їх і без цього, але запис, навіть сам вигляд списаних власною рукою ар¬кушів, додасть вам упевненості. Відповідаючи, не поспішайте. Намагай¬тесь збагатити власне мовлення прикмет¬никами, порівняннями, якщо вони будуть доречні. Виразність, з якою ви будете відпо¬відати, викличе у вас прилив сил і натхнен¬ня, поновить у пам'яті навіть ті відомості, які спочатку й не згадалися. • 21 і більше балів. Свої знання ви, зви¬чайно, впевненіше виявили б на письмово¬му іспиті. Але хіба не траплялося вам дола¬ти всі хвилювання й страхи? Згадайте, як радісно і приємно було від цього потім. Чому ж у цьому випадку не зробити навпаки: хай буде приємно і радісно від того, що ви змог¬ли опанувати ваші переживання до іспиту, зуміли оволодіти собою. Почніть з позитив¬ного настрою на саму подію. Наприклад: «Ура! Завтра зустрінусь зі своїм улюбленим викладачем... поставлю крапку на вивчен¬ні... (предмету, особливо не дуже улюблено¬го)» і т. д. Дозволяється будь-яка позитивна форма очікування. Опануйте себе. Причо¬му —буквально: жест, коли руки за спиною зчеплені, чи одна тримає за зап'ястя іншу, дійсно допомагав зняти емоціональне на¬вантаження. Відкиньте нудьгу, дивлячись на екзаменаційні білети. Ця гора інформації вже є в вашій голові. Треба тільки її знайти та упорядкувати.
8. Підбиття підсумку заняття Обговорення в колі: — Як, на ваш погляд виглядає «форму¬ла успіху на іспиті». — На що саме вам слід приділити увагу в передекзаменаційний період, на іспиті?
Практична вправа Сформулюйте собі побажання успіху на іспитах, запишіть його на аркуші паперу. Зробіть з нього літак та відправте своїм дру¬зям. Нехай ці побажання обов'язково здійсняться. Кожен з вас отримає перелік правил ус¬піху на іспиті, про які ми сьогодні говори¬ли. Зверніться до них ще раз, використо¬вуйте їх та будьте успішними випускника¬ми та абітурієнтами!
Список літератури 1. Болтівець С.С. Оцінка референтної і віко¬вої психогенності//Практична психологія та соціальна робота. —2004. —№ 9. — С.52—54. 2. Головатыш Н.Ф. Учись учиться. —К.,2000. 3. Лапенок М.И. Моисеев В.Г. Формирование готовности ученика основной школы к обучению в старшей школе // Практична пси¬хологія та соціальна робота. — 2005. — № 6. — С. 42—56. 4. Леви В. Искусство быть собой. — М.:3нание, 1991. 5. Петрановская Л. На зкзамен без страха. — Энциклопедия для детей. Т.18. Человек. 4.2. / Глав. ред. В.А. Володин. — М.: Аванта +, 2003. 6. Петрусинский В.В. Игры: обучение.тренинг, досуг. — М.: Новая школа, 1994.
ЯК КРАЩЕ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ІСПИТІВ
1. Приберіть усе зай¬ве і те, що відволікає вашу увагу від безпосе¬редньої мети—підготов¬ки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, те¬лепрограму, відключить телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ої до 12-ої дня я по¬винен вивчити стільки-то. 2. Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, як дамоклів меч, не даючи вам спокою. В результаті якість запам'¬ятовування тем, які дають¬ ся складно, різко знижуєть¬ся, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент. 3. Справжня мати на¬вчання — не повторювання, а використання. Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідай¬те. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репе¬тиція, — запорука успіш¬ної вистави. 4. Запам'ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть — це довго і дає ус¬кладнення: варто пере¬хвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вив¬чений таким способом, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказа¬ний, ніж п'ять разів прочи¬таний без переказу. Вста¬новіть логічну послідовність. Розбийте мате¬ріал на смислові частини та знайдіть в кожній клю¬чову фразу. 5. Чергуйте розумо¬ву діяльність з фізич¬ною. Не доводьте себе до повного знесилення й упа¬ду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочи¬нок теж необхідний. Не за¬боронена корисна праця на благо сім'ї: помийте підлогу, сходіть до мага¬зину. 6. Почніть вчити ма¬теріал зранку, поки «свіжа» голова. Займа¬тися в останню ніч чи доб¬ре виспатися — справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а у людини, яка виспалась, голова працює краще, ніжу того, хто не виспався.
НА ІСПИТІ
1. Ніхто не має сумніву, що ви до¬бре знаєте всі напрямки сучасної моди, але більшість викладачів люди консервативні. Тому всі ультрасучасні речі та екстравагантне вбрання краще зберегти для інших випадків, а для іспи¬ту вибрати щось відповідно до ситуації. Бажано, щоб в вашому одязі переважа¬ли теплі відтінки: рожеві, оранжеві, жовті, жовто-зелені. Це налаштовує на доброзичливе ставлення. 2. Викладач зовсім не бажає вашої крові. Намагайтесь навіяти собі те, що викладачі зовсім не хочуть нікого «загрузити». Більшість із них у шкільні та студентські роки теж хвилювалися, скла¬даючи іспити. І в них трусилися руки, коли вони тягли білет, калатало серце і перехоплювало подих при відповіді. 3. Від усмішки стане всім світліше! Тому посміхайтесь щиро і від всієї душі, і тоді перший контакт з викладачем буде добрим. Відповідаючи, намагайтесь ди¬витися не з-під лоба на викладача, а відкрито. 4. Якщо вам ставлять запитання, це не значить, що вас хочуть «загрузити». Як правило, ці запитання уточнювальні і в них уже є відповідь, або її ча¬стина. Тому геть сумніви і хвилювання. Зробіть глибокий повільний вдих і видих. Не поспішайте видавати перше, що прийде вам на думку. Про вас не подума¬ють поганого, якщо ви скажете: «Дайте мені трохи подумати, будь ласка!» Ви встигнете заспокоїтися, і відповідь з'я¬виться сама по собі.
| 
